У Франківську поліція затримала адвоката через його скаргу на шумних сусідів. ВІДЕО

Нещодавно в Івано-Франківську між працівниками патрульної поліції та адвокатом Іваном Цебрієм виник конфлікт, в результаті якого його забрали у відділок та протримали там три години.

Про це він розповів на своїй фейсбук-сторінці, пише Ратуша.

За його словами, 23 липня о 21:10-21:15 він почув, як“хтось десь гучно свердлить стіну” і його дружина пішла по поверхах шукати, щоб попросити перестати.

Знайшла сусідів з 2 поверху. На прохання не шуміти квартиранти (як виявилось з Донецької області) грубо їй відповіли і порекомендувати не злити їх і не нервувати, бо вони й так злі, – розповідає Іван.

Вона набрала “102”, повідомила про шумних сусідів і повернулася додому. Проте через пів години свердління так і не припинилося.

Тоді чоловік сам спустився, побачив двох поліцейських, які розмовляли з жінкою (назвалася Аліна). Підійшов та сказав, що він є сусідом зверху і йому заважає шум, на що жінка відповіла, що “має право до 22:00 год робити ремонт, шуміти і може показати де то написано, поліцейські на її боці, повторюють те саме”. Проте ніхто нічого не “показав”.

Кажу: “ОК, не будем зараз шукати законодавство до якої години можна свердлити, ви чули щось про добросусідські відносини? Я нормально прошу вас не шуміти пів десятої в п’ятницю ввечері, бо хочу спати”. В нашу бесіду вклинюються поліцейські, не дають слово сказати, говорять багато, основна суть така – свердлили, але вже перестали.

Кажу їм: помовчіть, будь ласка, говоріть по черзі. Вас викликали, щоб ви відреагували на шум в будинку. Замість того щоб скласти адмін протокол, чи провести профілактичну бесіду про недопустимість таких дій, ви розказуєте мені що все ОК, а я сам неправий.

За його словами, подальша бесіда ні до якого конструктиву не привела, його перебивали та не давали слова сказати, тому адвокат зібрався йти додому, сказавши: “нема про що говорити, йдіть звідки прийшли”.

За версією поліцейських я сказав “іди нахер”. Хто хоче, може вірити у версію поліцейських, щоб не виглядало, що я виправдовуюся. Після цих слів прямо в очі і лице мене одночасно задули з двох балонів сьозоточивим газом нервово-паралітичної дії, стали крутити руки, бити, щоб надягнути кайданки. Сльози течуть, я нічого не бачу, обличчя пече, частина оніміла, я рефлекторно нахилився, щоб протерти очі, і в цей час двоє поліцейських викручують, заламують мені руки, збили з ніг і продовжують заламувати далі, бити, душити.

На шум прибігла дружина, намагалася їх зупинити, кричала “що ви робите” і почала знімати на телефон, скинула колезі, він уже поширив.

Заламали, руки затисли в кайданки, завели за спину, повезли у міський відділ поліції на вул. Бельведерську.

Півтори години я в кайданках, приїхала швидка медична допомога, міряють мені тиск (спочатку сказали, що 120 на 80, на що я посміхнувся, сказав що допомоги від них не дочекаюся) фіксують тахікардію намагаються зробити кардіограму. Весь цей час, я прошу води, і зняти наручники. Мені відповідають що ні, бо це задля моєї і їхньої безпеки. Я кажу що мені погано, що я не чинив опір і не збираюся нікуди тікати, прошу зняти кайданки.

Чоловік і жінка з швидкої намагаються мені зробити кардіограму (коли я в наручниках), в них нічого не виходить. В цей час заходить колега (з яким я до вчорашнього вечора не був знайомий) Корчевий Максим, запитує що відбувається, бачить цю трешову “картину”.

Після майже двох годин “катувань”, пише адвокат, з нього зняли наручники, бригада швидкої відвела мене до машини, щоб всередині зробити кардіограму, але в них знову нічого не вийшло. Приїхали друзі, дружина, передала воду.

За цей час хтось комусь уже дзвонив, друзі сказали що я “можу йти”. Я кажу що я затриманий і хочу знати за що. Прошу адвоката. Поліцейські кажуть що вони не знають що я адвокат, що в мене немає документів, що вони мають встановити особу і скласти протокол затримання, але встановити особу вони не можуть, бо я відмовляюся назвати себе, тому мене відпустять через 3 год після затримання.

Пізніше приїхала колега Івана Оксана Міськів та попросила надати конфіденційне побачення. Проте їй відмовили, “бо в них немає умов”.

Пише зауваження до протоколу, закінчується 3 год затримання, перша-початок другої год ночі, мене відпускають. Без вибачень, без пояснення причин, без підозри, без встановлення особи, без нічого. Я не можу підняти ліву руку в плечі, колега відвіз мене в травмпункт, зробили знімок, лікар описав отримані мною пошкодження, основне з яких – пошкодження зв’язки лівого плеча.

Лікар телефонує і повідомляє щодо мене про кримінальне правопорушення. В цей час до лікарні на Матейка (травмпункт) під’їхали головні “герої” – поліцейські Човганюк Олександр Іванович і Орфенюк Святослав Ярославович, “знімати” побої”.

За три години були різні бесіди, говорили одне й те саме по 20 разів. Кажу їм: “ОК, берем вашу версію (буцімто я їх післав), чому мене задули газом (в закритому приміщенні і коли я на них не нападав), побили, скрутили, повезли у відділок, катували? Я образив поліцейського? Скажіть яке правопорушення, я вчинив, повідомте мене про затримання, везіть у відділення, я поїду. Я неправий? Нема питань, покажіть відео як все відбувалося, спростуйте”. Запитую: відео є? Є. ОК, зберігайте, бо потім виявиться що нема, зникло, не записалось і т.д.Можна ще розказувати як якийсь” юрист” з безплатної правової допомоги повідомляв поліцейським і мені, що не може виписати чи то довіреність, чи то ордер, бо не знає на кого, що я мушу назватися. Прийшла колега Оксана, телефонує в БПД, каже: скиньте мені ордер на електронку на невідому особу, які проблеми. Можна ще писати як в поліцейських не було протоколу затримання і вони його шукали. Я неодноразово повідомляв, що не відмовляюся давати пояснення, але буду це робити тільки в присутності захисника.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм