“Треба бути незалежними у виготовленні кераміки”: прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну. ФОТО/ВІДЕО

На Івано-Франківщину для керамічного цеху у Косові доставили обладнання для перемелювання глини з місцевого кар’єру. Фільтрувальні плити вдалося привезти зі Слов’янська. Це обладнання дасть змогу відновити повноцінне виробництво косівської мальованої кераміки, зокрема кахлів та облицювальних плит.

Про нові потужності керамічного цеху та як повномасштабна війна вплинула на роботу майстрів, Суспільному розповіла заслужена діячка мистецтв Марія Гринюк, пише Ратуша.

“Встигли застрибнути в останній вагон”

— Це був великий проєкт, який Косівська регіональна організація Національної спілки художників України готувала з Міністерством культури та інформаційної політики, Офісом з розвитку креативних індустрій, донорами. Був страх, що ми не встигнемо вивезти обладнання зі Слов`янська. Ми запланували його придбати ще за два місяці до великої війни. Але після 24 лютого це стало вже настільки нагальним, що ми працювали тільки над цим. Основним було знайти підприємця, який би згодився продати.

Фільтрувальні плити виготовили у Сєвєродонецьку на заводі, якого вже немає. І я дуже переживала. Підприємець вивіз обладнання спочатку в Запоріжжя. Але потім — ми знаємо, що в Запоріжжі відбувається, — він перевіз все у Дніпро. Тому, я так кажу, що ми встигли “застрибнути в останній вагон”.

“Треба бути незалежними у плані виробництва”

— Якщо немає глини, то немає нашої кераміки. Війна вплинула і на нас. Хоч ми й на західних теренах, але дуже пов’язані зі Слов`янськом, де тривають бойові дії. Слов`янськ — це така собі столиця промислової кераміки та виготовлення багатьох різних видів глини. У них це — промисловий бізнес. І ми, звичайно, користувалися їхньою глиною (як і керамісти усієї України).

Що зробила війна: зникла логістика. А у нас вже багато років не працює фільтрувальний прес, який перемелює глину. Основа косівської мальованої кераміки — червона глина. Трохи давньої глини ще лишилося в окремих майстрів, то ще користувалися нею.

Але нам треба бути незалежними — виробництво залежить тільки від нас самих. Ми повинні мати повний цикл технології виготовлення. Коли я працювала над досьє у ЮНЕСКО, то акцентувала: особливість нашої кераміки в тому, що нею ми пишемо свою історію.

“Тепер у керамічному цеху пахне свіжою глиною”

— Щоб повноцінно налаштувати нове обладнання, потрібно десь півтора місяця. Зараз почали розбирати старі плити, на яких є тріщини. Вони переробляють глину з водою, яка подається у великі барабани. Завезена глина повинна залежуватися кілька років. Там вона чекає, поки її перероблять і виберуть звідти, щоб подати у механічний прес.

“Після 24 лютого не могла нічого малювати”

— Зараз треба мати дуже велике натхнення, щоб малювати. На мене війна вплинула надзвичайно гірко. Син із першого дня — на фронті, його призвали як офіцера ЗСУ. У середущого сина в Ірпені розбита квартира. Багато можна говорити, і це все впливає. І я не могла нічого малювати, просто нічого. Я думаю, що так само й майстрині не могли певний час щось робити. А, можливо, хтось із них, навпаки, малював.

Зараз, як бачите, ми працюємо. Треба. Попит є, у нас багато замовників з Києва. На початку повномасштабної війни роботи, які ми надсилали поштою, поверталися, бо вже або не було кому їх забрати, або люди повиїжджали.

“Мамо, ти можеш намалювати щось для нашої “десятки”?

— Я повернулася до гончарства, коли син сказав: “Мамо, ти можеш намалювати щось для нашої “десятки”? Наші емблеми?” Це — перше, що я зробила, бо він попросив. Зробила такі тарелі великі, де є емблеми “едельвейсів”, поєднала в орнамент. Вони вже висохли, і я готую їх до печі. Ось так я почала працювати.

Малювала сюжетні композиції на горнятах. Все одно малюєш і залишаєш роботу на потім, бо згадуєш про війну. До неї можна було малювати безперервно, від ранку до вечора. Придумувати сюжети, орнаментику. А зараз трохи інакше. Дивишся на той зелений кружечок під аватаркою: чи є син у Facebook, чи ні? Мама є мама.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм