Пробили стіну! Україна виходить у півфінал Євро-2022 з футзалу

13 гравців у заявці – це найширша обойма, яку Олександр Косенко міг задіяти на нинішньому Євро після першого туру. Ряд гравців вилітали на другий та третій поєдинок через позитивні тести на коронавірус, з цієї ж причини зараз знову не зіграв Фаренюк.

Напередодні гри запитував нашого головного тренера, чи готова збірна ментально до виходу в півфінал. Коуч сказав, що була готова чотири роки тому, і шість, але постійно чогось не вистачало, пише Ратуша з посиланням на ua-football.

Проте старт цього двобою вийшов дуже нервовим. Причому не лише з нашого боку. І українці, і казахстанці у дебютні десять хвилин діяли сумбурно та дуже сковано. Із тривогою на результат. І це частково дивно: з португальцями відповідальність була набагато вищою, а наша команда діяла набагато впевненіше у собі.

Казахстанці традиційно били дуже багато, використовуючи практично кожну нагоду для удару. І не менш традиційно активно використовували свого воротаря-моталу Ігіту, котрий на нинішньому Євро вже забивав. Наші хлопці більше використовували швидкі ривки, коли з’являлася така можливість.

Перший реальний шанс на гол отримали казахстанці: Журба знову – вже не вперше на нинішньому Євро – не встежив за своїм опонентом, давши можливість Турсагулову розвернутися та пробити з-під українця у стійку. Услід Ципуну довелося грати на реакцію, впоравшись з підрізуванням.

Проблемою для нас стали ще й чотири фоли, набрані на десяту хвилину. Тому довелося грати дуже обережно, щоби не нарватися на п’ятий чи шостий.

Ми зі своїм завданням упоралися, а от казахстанці – ні. Перше порушення для “яструбів” став фатальним: порушення на Корсуні було в межах штрафного майданчика, і поки Ігіта шукав м’яч біля лівої стійки, Шотурма пробив практично по центру.

Другим за емоційністю був момент імені Чернявського. Наш універсал обійкрав суперника на чужій половині поля, пішов від двох, але зарядив у штангу казахстанських воріт.

Тільки перед свистком на перерву казахстанці з Ігітою розкотили зайвого, вивели Дугласа на удар із десяти метрів, але знову стійка була за нас. На табло до перерви 0:1, а за каркасами воріт 2:1.

Друга половина також розпочалася досить нервово. Зрозуміло, що нам хотілося рахунок за будь-яку ціну зберегти, а суперник намагався врятуватися. Чаша терезів практично остаточно впала на нашу бік на п’ятій хвилині другого тайму: Зварич, травмований Зварич, вивів Корсуна один на один, Ігор одним дотиком прийняв, а другим пробив повз Ігіту. А ось видихнути ми трохи змогли, коли Зварич відправив м’яч у порожні ворота: Ігіта застряг у мертвій зоні, подарувавши нам гол.

Дуже добре стало б на душі, реалізуй ми “три в одного”, а Абакшин та Журба влучили дальніми ударами в порожню рамку, але в ці моменти щастя було не на нашому боці.

У відповідь Дуглас нарешті знайшов свій гол: із зони правого напівсереднього казахстанський бразилець метрів з дев’яти пробив у ціль.

А потім пішли гойдалки: завдяки п’ятому польовому та тиску казахстанці забили у наші ворота ще два. Але! Дальні удари від своїх воріт Разуванова та Лебідя дозволили зберегти дистанцію у два м’ячі.

Шалено емоційна перемога українців. І шалено важлива. Вона показала, що ми у футзалі все-таки чогось ще варті крім банальних виходів у вісімку. Далі буде Росія чи Грузія. Та й, чесно кажучи, не має значення, хто з них нам потрапить. Головне, щоби ми знову виграли.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм