Клаптик до клаптика: у Франківську працює швейна майстерня для екосвідомих. ФОТО/ВІДЕО

В Івано-Франківську працює швейний коворкінг. Тут під час майстер-класів та екотаборів мотивують людей бути соціально відповідальними, використовувати екоторбинки замість поліетиленових пакетів, а для шиття — клаптики тканин.

Засновниця майстерні Наталія Філіппська розповіла Суспільному, що давно задумувалась над вторинним та раціональним використанням речей, пише Ратуша.

“Там, де я шила, завжди якісь клаптики тканини залишалися. Мені хотілося щось з того змайструвати. Наша справа — це про екосвідомість, про людей, яким цікаво бути разом і творити щось руками. І, звісно, — про свідоме споживання також. Насамперед можна використовувати тканину, яка залежалася, або ту, яку не використали після розкрою виробу. І, напевно, ця тема мала б зараз найбільше об’єднувати людей”, — каже засновниця швейного коворкінгу Наталія Філіппська.

У 2017 році майстриня виграла грант, завдяки якому купила великий розкрійний стіл та деяке приладдя. Поступово розширювалася й майстерня.

Зараз залишки тканин або клаптики Наталії постачають ательє. Зрештою, у кожного вдома є старий одяг, який може тут перетворитися на рюкзак.

“Мене ця тема свідомого споживання зачіпала давно. Тому й клаптик до клаптика тулила, щоб якась цінна річ з того вийшла. Шиємо шопери – зручні торбинки, я так називаю. А діти органайзери з джинсів собі шили, лінійки, пенали, косметички”, – розповідає Наталія Філіппська.

Одна з відвідувачок майстерні Катерина Кушніренко каже, що їй вдалося не тільки відмовитися використовувати одноразові пакети, а й переконати так вчинити рідних.

“Я вдома зробила бунт для того, щоби всі наші пакетики з магазинів викинули. І вони викинули! І ми зараз із собою носимо тканинні шопери”, – розповідає Катерина Кушніренко.

Один із напрямків майстерні – освітній. Під час екотаборів дітям розповідають, скільки часу, світла, води потрібно, щоб виготовити, а потім пошити річ. Окрім екологічних таборів, у майстерні цьогоріч провели й профорієнтаційний захід для дітей із сімей, які перебувають у скруті.

“Для багатьох дітей – це було відкриття. Знаєте, як кажуть, виявляється, що молоко дає корова, а не в магазині виробляють. Так само і з речами, з одягом, які можна пошити. Для них було відкриття — виявляється, це можна пошити самостійно, що це не шиє якась там машина-автомат,” – говорить Наталія Філіппська.

А ще коворкінг працює за принципом самообслуговування. Сюди можна прийти, щоб пошити. Катерина Кушніренко сьогодні принесла свою швейну машинку. Тут вона може розпитати, як працювати саме з цією технікою.

“Мене бабця ще раніше навчала шити руками. А тепер я навчилася шити на машинці. І от зараз ми привезли сьогодні зранку мою машинку, яка була вдома. Трохи вже застаріла, але вона дуже добре шиє. І зараз буду створювати на ній свою панамку”, – говорить Катерина Кушніренко.

Зі слів Наталії Філіппської, ручна робота дещо знецінюється. Однак, коли хтось самотужки пошив річ, то він більше починає розуміти особливість виробів хенд мейд.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм