“Існує якась романтика у цих переписках, дзвінках та довгоочікуваних зустрічах: історії про стосунки на відстані від франківських пар

Стосунки на відстані – це досить важко і може бути ще тим випробуванням. Беззаперечно, для такого потрібно багато терпіння та зусиль. Але є немало пар, які доводять: якщо почуття справжні, то все не так страшно, як може здаватися на перший погляд і ніяка відстань не стане на заваді їхньому щастю. Навіть навпаки, у цих переписках і телефонних дзвінках може бути своя романтика, а головне – в моментах такої довгоочікуваної зустрічі.

Кореспондентка Ратуші поспілкувалася з франківськими парами, яким в силу певних обставин доводиться жити нарізно та підтримувати стосунки на відстані. Але вони не опускають руки, палко чекають на возз’єднання зі своїми коханими та не перестають планувати спільне майбутнє.

Анна, 26 років та Іван, 40 років

Скільки часу ви зустрічаєтеся?

“Від 2015 року, тобто уже 6 років, у шлюбі 4 роки”.

Скільки часу вже на відстані та що стало причиною таких стосунків?

“На відстані від 2017 року. Ми поїхали за кордон у 2016 році та пробули разом там рік. Я завагітніла і вирішила залишитись в Україні, а мій чоловік продовжив працювати в іншій країні. Зараз я думаю, що це була помилка залишитись тут, будучи вагітною, і не тому, що стосунки на відстані, а тому що перспектив для роботи, життя, а тепер і майбутнього нашої дитини набагато більше там, ніж тут”.

Як часто бачитесь?

“Хотілось би більше, але протягом цих років десь 2-3 тижні у 3-4 місяці”.

Скільки ще часу ваші стосунки мають бути у такому “форматі”?

“Ще як мінімум пів року. Ми плануємо переїзд до чоловіка, але це розтягнулося вже на рік у зв’язку з карантином. Тепер мій чоловік подав на нові документи і по отриманні (а це десь пів року +/-) ми переїдемо до нього”.

У вас та у вашого партнера це перші стосунки на відстані?

Перші і сподіваюсь останні, адже мій чоловік – мій партнер на все життя ❤️ “

Чи конфліктуєте на цю тему? Чи є ревнощі? Та на чому побудована довіра?

“Зараз у нас мало конфліктних ситуацій. Мій чоловік доволі таки ревнивий, але з появою дитини, хоч і в нас шлюб на відстані, він, навпаки, став менше ревнувати. Раніше ревнував до всіх і всього.

Інколи в нас є спірні ситуації. Наприклад, у вихованні дитини. Адже, по суті, все виховання на мені. Я переношу це і морально, і фізично, і психологічно й інколи мені не вистачає підтримки. А інколи чоловік не розуміє моїх методів виховання, а я його. Бувають конфлікти в побуті. Але це все швидкоплинні моменти. Я помітила, що ми менше стали сваритись у кілометрах між нами, ніж коли були весь час поруч.

Я трохи змучилась від постійних переїздів і приїздів, тому палко чекаю того дня, коли ми будемо разом.

Довіра – це наше дзеркало. Якщо довіряєш собі, довірятимеш і близьким. Я не ревнива натура, ну більш менш (сміється). Я довіряю партнеру! За ці роки на відстані ніколи не підозрювала чоловіка у зраді. І не збираюсь. Я відчуваю, що у нас все як і було шість років тому“.

Як думаєте, такі стосунки можна вважати такими ж міцними, як і стосунки, коли партнери регулярно бачаться?

Часто можна почути думку, що стосунки на відстані не мають сенсу і майбутнього. Але це такий самий стереотип, як і те, що жінка і чоловік не можуть бути друзями (повірте, знаю про що кажу). Якщо ти хочеш цих стосунків, то вони будуть і ніяка відстань, ніякі перепони їм не стануть на заваді. Навпаки, чим рідше ви бачитесь, тим цікавішою буде зустріч”.

Що для вас найважче у таких стосунках?

“Напевно, найважче все ж знайти компроміси в деяких питаннях. Бо кожен бачить зі свого боку і не може якось зрозуміти ту чи іншу позицію.

Інколи важко без уваги, підтримки, ніжності чи пристрасті. Але це все можна обговорити і вирішити при першій можливій зустрічі. Зате, як добре стає на серці, душі і голові, коли після трьох місяців розлуки ви знову опиняєтесь разом і проводите хоч і мало часу, але головне, що разом, як і треба. Тому, не вважаю стосунки на відстані чимось страшним і безнадійним, треба просто зробити так, аби ця відстань була лише уявною відстанню між вами“.


Ліля, 19 років та Діма, 22 роки

Скільки часу ви зустрічаєтеся?

“Зустрічаємося майже чотири роки”.

Скільки часу вже на відстані та що стало причиною таких стосунків?

“Стосунки на відстані розпочалися близько двох років тому, коли мій хлопець поїхав на роботу в Париж. Оскільки знайти хорошу високооплачувану роботу в Україні нелегко, довелося шукати інший вихід для майбутнього комфортного життя”.

Як часто бачитесь?

“Практично кожних пів року він приїжджає додому, приблизно на місяць-півтора, тоді вже й проводимо час разом. Цього разу зробили навпаки – влітку він запросив мене на місяць до себе за кордон”.

Скільки ще часу ваші стосунки мають бути у такому “форматі”?

“Зараз я навчаюся на 3-му курсі, тому до закінчення університету (а це трохи менше двох років) все мусить бути так, як є зараз. А після того обов’язково будемо шукати комфортний варіант для двох – або разом за кордоном, або разом в Україні“.

У вас та у вашого партнера це перші стосунки на відстані?

“Це мої перші серйозні стосунки загалом, тому так. У хлопця також”.

Чи конфліктуєте на цю тему? Чи є ревнощі? Та на чому побудована довіра?

“Насправді, як і в кожної іншої пари, якісь незначні конфлікти є, але в більшості вони виникають або через якісь дурниці, або через різні погляди на ті чи інші речі. Ми обоє розуміємо, що зараз так мусить бути і якщо ми надалі хочемо будувати майбутнє, то потрібно просто пережити цей період.

Ревнощі бувають, звісно, але здебільшого з боку мого хлопця, тому що він дуже ревнивий. Знаючи це, я стараюся не давати ніяких приводів для цього. Оскільки я вже вибрала його, то інші мене не цікавлять. Стосовно себе, то можу сказати, що впевнена в партнерові на 100%. На щастя, не було моментів, коли я б у цьому сумнівалася. Коли людина не підводить тебе, відповідно, довіра до неї не може зникнути.

Як думаєте, такі стосунки можна вважати такими ж міцними, як і стосунки, коли партнери регулярно бачаться?

“На мою думку, такі стосунки іноді навіть міцніші та щиріші за стосунки тих пар, яким можливість бачитися чи зустрічатися випадає набагато частіше. Саме на відстані ти усвідомлюєш, наскільки тобі зле без присутності твого коханого чи коханої. Адже існує якась романтика у цих переписках, телефонних дзвінках та довгоочікуваних зустрічах”.

Що для вас найважче у таких стосунках?

“Особисто для мене найважчі перші кілька днів після розлуки, тому що я привикаю, що ми практично весь вільний час проводимо разом. А потім в один момент потрібно вчитися жити без цього. Але з часом звикається і знову живеш в очікуванні зустрічі. Проте гріє думка, що це ненадовго і скоро можна буде забути, як це зустрічатися на відстані”.


Інна, 20 років та Володимир, 27 років

Скільки часу ви зустрічаєтеся?

“Зустрічалися чотири роки до одруження, і вже два роки – одружені та виховуємо сина Матвійчика, якому один рік”.

Скільки часу вже на відстані та що стало причиною таких стосунків?

“На відстані вже один рік. Після того, як народився син, чоловік поїхав за кордон на роботу”.

Як часто бачитесь?

“Приїздить один раз на пів року”.

Скільки ще часу ваші стосунки мають бути у такому “форматі”?

“Я дуже надіюся, що це тимчасово і скоро ми будемо більше часу проводитимемо разом”.

У вас та у вашого партнера це перші стосунки на відстані?

“Так, у нас двох це перші такі стосунки”.

Чи конфліктуєте на цю тему? Чи є ревнощі? Та на чому побудована довіра?

“Ні, ми не конфліктуємо на цю тему, тому що розуміємо, що це зараз відбувається для нашого комфортного, забезпеченого подальшого життя.

Ревнощів немає, бо дуже довіряємо один одному і знаємо, що ніхто немає за собою якоїсь провини. Не можу сказати, на чому саме побудована наша довіра, просто ми багато пройшли разом і зараз це все ламати просто безглуздо”.

Як думаєте, такі стосунки можна вважати такими ж міцними, як і стосунки, коли партнери регулярно бачаться?

“Я думаю, що можна вважати їх міцними за рахунок того, що ми завжди чекаємо зустрічі”.

Що для вас найважче у таких стосунках?

“Найважче в стосунках те, що ми не бачимо одне одного, а чоловік практично не бачить, як росте наш син”.


Оля, 23 роки та Віталій, 28 років

Фото ілюстративне

Скільки часу ви зустрічаєтеся та скільки вже на відстані? Що стало причиною таких стосунків?

“Разом майже рік (якщо точніше 10 місяців), з яких тільки чотири місяці були поруч. Він вже п’ять років їздить за кордон”.

Як часто бачитесь?

“Запропонував він зустрічатись, як тільки приїхав, бо віртуальне спілкування тривало 3-4 місяці.
Після цього поїхав знову, бо до його мети купити квартиру було небагато ще. «Бачимось» щодня, але по відеовиклику
“.

Скільки ще часу ваші стосунки мають бути у такому “форматі”?

“Надіюсь, що наші стосунки будуть у такому форматі тільки до кінця року”.

У вас та у вашого партнера це перші стосунки на відстані?

“У мене це перші такі стосунки. Я завжди казала, що ніколи не буде у мене таких відносин, але, на жаль, життя сказало інакше. У нього вже були такі стосунки, але як він каже – це не були відносини”.

Чи конфліктуєте на цю тему? Чи є ревнощі? Та на чому побудована довіра?

“Я ставлюсь до цього негативно, але мій мозок розуміє, що потрібно просто почекати та дочекатися…він так само.

Ревнощів немає. В нас двох немає часу навіть піти погуляти десь з друзями, а якщо час знаходиться, то і він, і я знаємо з ким ми. Можливо в силу попереднього досвіду я не можу довіряти людині на всі 100%, але мій партнер не дає приводу для ревнощів”.

Як думаєте, такі стосунки можна вважати такими ж міцними, як і стосунки, коли партнери регулярно бачаться?

“Такі стосунки можна вважати міцними, тільки якщо двоє людей хочуть ці відносини і знають, для чого це очікування”.

Що для вас найважче у таких стосунках?

“Так як я людина тактильна, це надзвичайно важко не обіймати партнера, не мати можливості доторкнутися до нього. Але, на щастя, хлопець дуже витривалий і розуміє мої деякі «скандали» та навчився це загладжувати”.


Стосунки на відстані – це не для кожного. Потрібно докладати немало зусиль, щоб будувати їх, незважаючи ні на що. Але якщо є взаємна довіра та підтримка, то ніяка відстань не стане на заваді вашому щастю.

Головне пам’ятати  – це не назавжди. Все тимчасово, і якщо ви знаєте, заради чого ці очікування та  щиро кохаєте свою половинку, то навіть на відстані тисяч кілометрів ви будете в міцних і щасливих стосунках. Та рано чи пізно забудете, як це – зустрічатися на відстані.

А тим часом насолоджуйтеся прекрасними довгоочікуваними побаченнями, адже часто пари, яким випадає нагода бачитися набагато частіше, перестають цінувати ці зустрічі та забувають, яке це  насправді щастя, мати змогу в будь-який момент доторкнутися та обняти кохану людину.

Гавриленко Юлія

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм