Іноді пише: “Я ще живий”. Розповідь дружини бійця, який продовжує тримати оборону на “Азовсталі”. ФОТО/ВІДЕО

Оксана дружина бійця полку “Азов”, який продовжує тримати оборону на “Азовсталі”. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона з двома дітьми залишалися в Маріуполі. Через місяць життя у підвалах під постійними обстрілами сім’ї вдалося евакуюватися. Зараз жінка із сином живе в Івано-Франківську. Свою історію вона розповіла кореспондентці Суспільного.

24 лютого Оксана почула гучний вибух. Її чоловік, який є бійцем “Азову”, сказав, що почалася повномасштабна війна. Тоді жінка почала збирати речі та шукати, хто б міг вивезти її та дітей з міста. Сама кермувати автомобілем Оксана не вміє, пише Ратуша з посиланням на Суспільне.

“Ми намагалися знайти когось, хто сяде, поїде. Я телефонувала всім друзям, знайомим. Казала: “Виїжджайте”. Ми намагалися знайти інших людей, які виїжджають і зможуть нас забрати із собою. Пошуки тривали цілий день. Увечері мій чоловік подзвонив мені та наказав вже нікуди не їхати, тому що було дуже небезпечно”, — каже Оксана.

Місто обстрілювали щодня від ранку до 16:00

Декілька днів Оксана з дітьми жили у коридорі власної квартири. Після того, як в багатоповерхівку потрапили касетні снаряди, вона вирішили перебратися у підвал школи.

Оксана розповідає, коли люди, які вже жили там, побачили, що вона — дружина військового, сказали, щоб її чоловік не приходив до неї у сховище.

“Вода, яку спустили з опалення – була наша питна вода. Мій чоловік привіз їжу та воду. Мені підійшли та сказали: “Нехай твій чоловік більше не приїздить сюди, тому що коли вони поїдуть, нас постріляють”, — розповідає жінка.

Тому сім’я знову переїхала. Цього разу — у підвал під супермаркетом. Оксана розповідає, тоді на вулиці було -12°C, а в підвалі — 7°C морозу. Зі сховища дітей не випускали, адже кожного дня від ранку до 16:00 години військові РФ обстрілювали місто.

Оксана пригадує, як через декілька днів після того, як вони там поселилися, з літака біля супермаркету скинули авіабомбу. Вона була на вулиці та почула, що літак знижується. А це означало, що буде авіаудар.

“Я людям закричала: “Усі в підвал!” Ми тільки заскочили й зачинили двері. Тоді пролунав потужний вибух”, — каже Оксана.

Підвал вцілів. Оксана з дітьми прожили там ще шість днів. Жінка розповідає, іноді чула, як нагорі у супермаркеті російські військові шукали їжу. Згодом підрозділи РФ почали прориватися до цього району міста, тому чоловік перевіз сім’ю ближче до порту.

“Ми їхали через все місто. Я дітям наказала не дивитися у вікна. Все місто було завалене мертвими людьми”, — пригадує жінка.

Оксана з дітьми поселилася у столітньому будинку, проте там не було підвалу. Жінка шукала можливість евакуюватися з міста. Вона розповідає, згодом знайшли чоловіка, який мав дві автівки, але не мав палива. Завдяки військовим бензин знайшли та вирушили з міста.

На блокпостах доводилося брехати

Свої документи Оксана спалила. На російських блокпостах, каже жінка, розповідала різну брехню, аби ніхто не дізнався, що вона — дружина бійця полку “Азов”.

“Я бачу кадри, коли люди кажуть цим оркам: “Так, в нас стріляли українські військові”. І їх засуджують за це. Мені хочеться запитати, а щоб ви казали, коли перед вами стоять ці нелюди і їх багато. Коли на блокпосту стоять згорілі автомобілі, розстріляні. Щоб ви казали?” — запитує Оксана.

Жінка каже, були випадки коли люди просто зникали на блокпостах.

“Мої знайомі розказували історії, вони бачили на власні очі. Батьки вийшли з автомобіля, пішли до тих орків на перевірку документів. І потім не повернулися”, — переповідає Оксана.

На шляху з Маріуполя сім’я проїхала орієнтовно 28 блокпостів.

Іноді пише: “Я ще живий”

Зараз чоловік Оксани тримає оборону на “Азовсталі”. Іноді дружина отримує від нього повідомлення.

“Мій чоловік мені пише іноді, коли знаходять якийсь зв’язок. Пише: “Я ще живий”, — розповідає Оксана.

Smoke rises from the Metallurgical Combine Azovstal in Mariupol, in territory under the government of the Donetsk People’s Republic, eastern in Mariupol, Ukraine, Thursday, May 5, 2022. Heavy fighting is raging at the besieged steel plant in Mariupol as Russian forces attempt to finish off the city’s last-ditch defenders and complete the capture of the strategically vital port. (AP Photo)

Син азовця — 9-річний Климентій розповідає, що сумує за татом та пишається ним.

“Боюся, що він може не вернутися. Не хочу про це думати. Коли я виросту, то теж піду воювати”, — каже син бійця.

Жінка каже, влада повинна докласти зусиль, щоб врятувати бійців, які тримають оборону на “Азовсталі”.

“І вдень, і вночі я молюся, щоб побачити свого чоловіка. Я хочу з ним зустріти свою старість. Ми хочемо ще народити дітей. Нам не потрібно нічого, тільки щоб він звідти вийшов. Просто хочемо жити”, — каже жінка.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм