Якщо потрапив у лавину: рятувальник із Прикарпаття порадив, як вижити під час стихії

Лінія відриву, “бетонний” сніг і правило “семи хвилин”. Волонтер рятувально-пошукового поста Marmaros Rescue Hut Богдан Фаштрига розповів про те, які бувають лавини, як їх уникнути і що необхідно для того, аби вибратися зі снігової пастки.

 Що робити, коли бачиш лавину?

– Молитися. Якщо серйозно, коли ти бачиш лавину і ти – лижник на схилі із лавинним датчиком – біпером, щупом, лопатою – це такий мінімальний набір для виживання в лавині, і якщо з тобою є друзі, які знають, як користуватися цим спорядженням, то, в принципі, у тебе є шанси. Якщо ж у тебе є ще лавинний AirBag або ABS – це така подушка, яка є в рюкзаку у клапані, вона надувається довкола шиї, коли шарпаєш за важіль, і витягує тебе над лавиною, тоді твої шанси ще більші. Якщо ж ти якийсь одинокий турист без потрібного спорядження, тоді залишається тільки молитися.

Тобто самому вибратися неможливо?

– Неможливо. Інколи навіть буває, що сходить щось зовсім невеличке або просто звалюється “карниз” на людину, і цього достатньо, аби він накрив її товщею снігу, і все. Самому відкопатися практично неможливо.

Як передбачити сходження лавини? Це взагалі можливо?

– Можна. Ціла наука – аналіз і вивчення снігового покриву, температурних режимів, тому їх можна передбачити. Однак, це все одно досить умовна річ.

Насправді дуже часто початківці, навіть досвідчені туристи і лижники, часом, недооцінюють ситуацію на схилі і провокують сходження лавин, підрізаючи схил. Лавина може сходити з точки, тобто вона просто починає сунути з місця. Зазвичай, це лавини не дуже великого об’єму. Або ж вона може починатися з лінії відриву, яка теж може бути дуже різною за розміром, – від декількох метрів до декількох десятків, навіть сотень метрів. Зазвичай, коли лавина сходить не з точки, а з лінії відриву, то це досить небезпечно, адже тоді у ній велика маса снігу. Часто в умовах Карпат – це 50, 80, 100 сантиметрів товщі снігу, ну і можна порахувати: якщо лавина, наприклад, почала сходити з лінії відриву, має довжину 50 метрів, і сходить ділянка 50 на 50, то це виходить 2 500 кубічних метрів. Уявіть собі, яка це товща снігу, що несеться вниз зі значною швидкістю, – 50-70 кілометрів за годину.

ДО ТЕМИ: Зимові Карпати та їхні ризики: Василь Фіцак розкрив секрети порятунку людей в горах

Якщо сходженя лавини відбулося десь на схилі, то лижнику, туристу чи сноубордисту, особливо недосвідченому, піти від неї буде практично неможливо. Досвідчені туристи, буває, встигають переїхати за контрфорс або, якщо схил не дуже крутий чи лавина не дуже масивна, то можуть уникнути її.

Яких травм зазнає людина, що опинилася під товщею снігу?

– Часто, коли потерпілий таки потравляє в лавину, то це дуже небезпечно для здоров’я і життя, тому що сніг, що сходить у вигляді лавини, перетирається і стає чимось схожим на бетон. Відповідно, він стає дуже важким, тому навіть невеликий об’єм може стати смертельним. Тут є також правило “золотих семи хвилин” – кажуть, що 90 % потерпілих, викопаних протягом перших семих хвилин, виживають. Під час наших навчань ми викопуємо умовних потерпілих іще швидше, але це навчання. Після семи хвилин із кожною наступною хвилиною шанси на виживання стають все меншими і меншими. Ну і плюс сам сніг такий, ніби білий, гарний, пухнастий, але якщо над потерпілим близько двох метрів снігу, то швидше за все у нього вже проламана грудна клітка і шансів на виживання практично немає.

Як допомогти людині, яка опинилася під лавиною?

– Наприклад, ми катаємося групою лижників чи сноубордистів. Нас умовно п’ять людей і перший, хто поїхав, зриває лавину. Зазвичай, лавина під першим не сходить – а під другим чи третім. Отже, перший внизу, під другим – зійшла і нас залишилося троє вгорі. Спочатку ми уважно стежимо за розвитком лавини, за тим, куди рухається її “тіло”, за потерпілим, який у неї потрапляє, і уважно стежимо за місцем, де він умовно повинен зупинитися. Далі, коли лавина зупиняється, хтось із тих трьох на горі повинен взяти на себе відповідальність за рятувально-пошукові роботи і керувати групою. В ідеалі, група спускається максимально безпечною лінією спуску – це може бути якийсь контрфорс або схил, який є максимально безпечний. Якщо проїхати по сліду лавини, то може бути повторне сходження, бо схил уже ослаблений, лінія відриву є, і якщо є умовно півтора метра снігу і зійшло тільки 50 сантиметрів, то може зійти ще 50, або й метр.

Далі ця група із трьох людей максимально безпечно спускається до потерпілого. Потім потрібно перевести свої лавинні датчики у режим пошуку. Важливо, аби всі учасники групи зробили це, адже якщо хтось із біпером цього не зробить, то буде зайвий сигнал і пошуки нічого не дадуть.

ДО ТЕМИ: Школяр з Ворохти працює над винаходом, який зможе рятувати життя людей. ФОТО

Датчик працює за принципом радіохвиль і показує потерпілого в діапазоні від 30 до 80 метрів, залежно від моделі пристрою. Далі група знаходить найкоротший сигнал, дістає свої лавинні щупи – це такі схожі на списи палиці, які розкладаються – і всі починають зондувати з кроком у приблизно 20 сантиметрів для того, щоб не пропустити потерпілого. Коли його знаходять, витягують лавинні лопати, починають викопувати обличчя, голову для того щоб звільнити дихальні шляхи. Далі перевіряють прохідність дихальних шляхів, при потребі надають першу домедичну допомогу. Якщо людина без свідомості, не має пульсу, тоді необхідно провести серцево-легеневу реанімацію. Якщо далі із потерпілим все добре, то це – хепі-енд. Важливо відкопувати потерпілого обережно, не копати під ним, тому що ми не знаємо характеру ушкоджень. Окрім явних травм – відкритих, закритих переломів рук, ніг, а якщо він при свідомості, то може озвучити, що його болить, бувають ще і внутрішні забої, кровотечі, травми спини, шиї, які не передбачають можливості транспортувати потерпілого. І тоді треба думати над нормальною евакуацією.

До слова, впродовж останніх шести років в Івано-Франківській та Закарпатській областях зійшло 126 лавин.

Зауважимо, що протягом того ж періоду у Львівській та Чернівецькій областях жодного випадку сходження лавин не зафіксовано.

Нагадаємо, що протягом 27-28-го січня у високогір’ї та у горах Івано-Франківської області утримається помірна сніголавинна небезпека II-го рівня.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм