У Франківську визначили переможців конкурсу найкращої різдвяної історії

В Івано-Франківську пройшов конкурс на кращу різдвяну історію. Зі всіх учасників обрати трьох з найкращими розповідями та ще одного – з найбільшою кількістю лайків. Переможцями стали Петро Кузик, Юлія Стасюк, Катя Небесна та Оксана Корпан.

Про це під час традиційного ефіру повідомив міський голова Руслан Марцінів, пише Ратуша.

Дуже багато прийшло гарних історій і було важко вибрати. Це дещо суб’єктивний конкурс, але все-таки вибрали три історії найкращі та історію, яка отримала найбільше лайків – приз глядацької симпатії, – зазначив мер.

Кожен з переможців отримає подарунки: цукерки, кружку з символікою Івано-Франківська, шкарпетки, екологічні торбинки.


ПЕТРО КУЗИК

Якраз Різдво зустрів на фронті. Піски, війна, 15-тий рік, сидимо з побратимом в окопі, тут дзвінок дружини, каже: “Вітаю, ти став татком”. Народилася моя доня. Я хлопцям кажу, я став татом, давайте святкуємо. Позаду стояли кулеметники і ми їх попросили приглянути за периметром, а самі відповзли метрів 50 у розвалену хату, назад від позиції. Там у мене було “приникано” у снігу трохи коньяку, на всіх десь по грам 10, але не суть. Все одно свято.

І тут, коли ми виголосили перший тост за здоров’я доні, відбувся вибух поруч. Виглянувши, ми зрозуміли, що міна впала саме там, де ми були до того, як відповзли святкувати. Тільки пил осідав там, де ми були ще 5 хвилин тому.

Потім я відпросився додому, поки отримав досил, поки здав зброю, їду назад і дзвоню побратимам, питаю: “Як ви? Мерзнете?”. У Відповідь чую: “Плачемо від емоцій, від усвідомлення того, що маленьке янголятко врятувало не тільки тебе, а й всіх нас”.

Доньку назвав Віра. З тих пір, то мій янгол-оберіг.


ЮЛІЯ СТАСЮК

Моя бабуся – жінка з характером!) Тому на Святий Вечір і Різдво все мало бути так, як вона скаже))) Зазвичай бабуся все готувала, не мала жодної вільної хвилини, щоб присісти, але ніхто не мав права їй допомогти, бо «тільки я знаю, як краще». В дитинстві мені іноді дозволяла збивати міксером білки, і то «дай сюда! ти неправильно то робиш!»)))

Різдво – це аромат холодцю і пляцків! Бабуся – майстер кулінарії і готує неймовірно смачно. А ще вона музикант, тому колядки і віншування – завжди за нею.

Мені ходити по оселях і колядувати вже не можна, бо «ти вже доросла, Юль! Люди ще подумають, що ти ходиш і просиш гроші!». Але я все рівно йшла, колядувала, люди пригощали мене з друзями цукерками, пампушками, халвою і були нам дуже раді!

7 січня ми завжди їхали з бабусею та дідусем у село до прабабусі! КОЖНОГО РОКУ бабуся перед виїздом сварилась з дідусем))) Тому що він не там припаркувався, взяв не той пакет з холодцем і неправильно несе пляцки)) Зараз кумедно це згадувати, бо сварки були несерйозними і в них була своя різдвяна атмосфера)).

Поки ми їхали до села, бабуся ще сиділа насуплена, дивилась у бокове вікно, не розмовляла з дідусем – горда!!) Він намагався якось розвіяти обстановку, вмикав різдвяні пісні)))) Але бабуся не піддавалась)). І тільки приїхавши в село, всі забували образи, сідали їсти різдвяні страви, колядувати і святкувати Різдво!


КАТЯ НЕБЕСНА

Мені було 7. Того вечора зібралась всі родина. Так як у бабусі бала ще сестра і брат, то всі приїхали зі своїми діями і вже онуками. Їли кутю ложками з одної миски(велика глибока тарілка), ложки ставити на стіл не можна було)))) треба було її тримати в руці до завершення вечері. А хто пчихне на свят-вечір, господар обіцяв при всіх поважний подарунок, він мав бути дорогим. І, як ви думаєте, хто пчихнув?) Звичайно, то була я. Мені пообіцяли подарунок – то, мабуть, було найцінніше для господаря, але я цього тоді не розуміла. Навесні на подвір’ї стояв бичок, не солом’яний, а справжнісіньке живе телятко)))) пройшло багато років, але я пам’ятаю той подарунок, і те, що бабусин брат дотримав слова!


ОКСАНА КОРПАН

Христос народився! Памятаю, як ми щороку на Святвечір, дітьми, лізли під стіл і ” кукурікали”, щоб курята народилися і велися! Збиралися завжди великою родиною у будинку моєї бабусі і дідуся, колядували і їли найсмачнішу кутю. А вчора після Святої вечері відійшла у вічність моя бабуся. Повечерявши, сіла поспати і увісні померла… тихо і спокійно… Це жінка, яка дала мені життя, яка дуже нас любила всіх, по-своєму, але любила… Дуже багато мене навчила, так як була справжньою господинею( і на кухні і на городі , і в хаті). Останні роки дуже хворіла, ледве ходила з двома паличками. І тиждень перед цим днем мені казала, що скоро напевно вже піде… Дуже важко мені зараз, але я вірю, що все у неї буде добре, бо тільки добрі і щирі люди йдуть від нас на Різдво.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм