Унікальний праліс і найстаріше дерево: маловідомі місця Яремче. ФОТО

Карпатські праліси зачаровують своїм виглядом та могутністю. Вони розташовуються, як у підніжжя могутніх гір, так і зовсім поруч до населених пунктів. Аналогів їм немає, ані в Україні, ані в Європі.

А все тому, що такі насадження ніколи не вирубували люди. Дістатись туди непросто, а забрати зрубану деревину ще важче. Її і не чіпали, все відкладаючи “про запас”.

Декілька років назад Карпатський національний природній парк (який цьогоріч святкує своє 40-річчя, – авт.) в рамках проекту «Збереження Карпатських пралісів» розробив унікальний екологічний маршрут «До найстарішого дерева». Його довжина 2,5 км і здолати його можна приблизно за 2–3 години.

Сам маршрут розпочинається з контрольно-пропускного пункту «На гору Маковиця», який знаходиться навпроти ресторану «Гуцульщина», біля автостоянки.

До слова, протягом всього маршруту встановлені вказівники та маркувальні знаки, тому загубитись тут буде дуже важко.

Кам’янистою стежкою, яку утворюють розсипи пісковика, піднімаємося догори, де виходимо у змішаний буково-ялиново-ялицевий ліс.

Дорогою «До найстарішого дерева» облаштовані місця для відпочинку та декілька оглядових площадок, звідки можна побачити мальовничі околиці Яремче.

Через деякий час зустрічаємо перші дерева, яким близько 300 років. На них видніються вирізані написи з іменами, датами і назвами населених пунктів. Такі автографи свого часу залишили туристи.

«У 60-х роках тут виникла пожежа, яка знищила практично все насадження за виключенням окремих дерев, які були обваловані камінням. Їм приблизно 300 років. Одним із таких дерев є ялиця, яка нещодавно впала. Об’єм її 10-12 кубів. З того часу ця територія почала активно заростати трепетами та березами», – розповідає головний природознавець Карпатського НПП Ігор Купчак.

Також обабіч маршруту знаходяться сліди кам’яних траншей та окопів. Це – місця боїв часів Першої світової війни.

За словами Купчака, окрім природнього лісу, на маршруті зустрічається і штучний. Так, одну з ділянок засадили чистою смеречиною, аби «спустити людей з гір».

Цікаво, що через мінімальний, а то й зовсім відсутній влив людини, екосистема пралісів надзвичайно добре збалансована. Такі ліси майже не хворіють, оскільки можуть самі відновитися. Вони поглинають велику кількість води під час опадів, яку потім переводять у підземні води.

На відстані 1500 метрів від початку маршруту стежка розгалужується. На встановленому вказівнику позначено різні напрямки руху. Звідси дорога прямує на гору Маковиця. Також тут можна повернути на «Стежку Довбуша».

Маршрутом повертаємо ліворуч до найстарішого дерева. Тут ми потрапляємо у царство букових пралісів.

Одним з яскравих представників древніх лісів є велетенський бук, який вважається найстаршим на території НПП. Це дерево важко не помітити. Його висота 35-40 метрів, а вік – близько 350 років.

Біля нього розміщений вказівник у вигляді дерева та інформаційний стенд. Поруч також облаштований майданчик, де туристи можуть зробити світлину на пам’ять.

«Сутність пралісу в тому, що відмерлу деревину ніхто не прибирає. Вона перегниває та дає підживу майбутнім деревам. Ця ділянка лісу збереглась завдяки недоступності. Такого букового пралісу, а саме у такому віці, у цілій Європі практично не залишилось», – пояснює природознавець.

Відпочивши біля найстарішого велетня-бука, продовжуємо мандрівку пралісами.

Від найстарішого дерева можна повертатися верхньою дорогою по хребту на початкову точку маршруту, а можна, спускаючись вниз, зійти на підвісний міст через р. Прут, у місті Яремче (приблизно 3 км від початку маршруту).

Наш висновок — Яремчанські праліси обов’язкові до відвідин. Тому, поки погода сприяє, вперед у мандри.

Ірина Лукач

Матеріал підготовлено завдяки участі у прес-турі до Карпатського НПП. Захід відбувся в раках нового етапу проєкту “Збереження Карпатських пралісів” – “Підтримка довгострокових ініціатив природоохоронних територій щодо збереження пралісів та старовікових лісів в Українських Карпатах з метою збереження їх природоохоронної та кліматичної функціональності”.

Проєкт реалізовується громадською організацією «Українське товариство охорони птахів», партнер – BirdLife Intrnational в Україні у співпраці із Франкфуртським зоологічним товариством за фінансової підтримки Федерального Міністерства довкілля, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини задля пом’якшення наслідків кліматичних змін. Проєкт є частиною довгострокової ініціативи Франкфуртського зоологічного товариства.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм