“Ти ледь не вмираєш постійно”: франківка розповіла, як вдруге захворіла на Covid-19

Франківчанка Юлія Острая вдруге за кілька місяців захворіла на коронавірус.

Як передає кореспондент Ратуші, про це дівчина розповіла на своїй сторінці у Фейсбук.

Вона зазначила, що відчула такі ж симптоми, що були і першого разу – різке підвищення температури, кашель та повну втрату запаху.

Ти ледь не вмираєш постійно. Або вмираєш. Але від малярії шанси вмерти значно більші статистично. Ви просили симптоми – вони однакові у всіх. Легені ніби камінь, не рухаються при диханні, а просто тиснуть на весь організм. Дихати неможливо і фізично боляче, а через тиждень душероздираючого кашлю додалося відчуття, ніби з середини тебе порізали тонкими лезами, всю повністю, не тільки легені. Все болить нестерпно. Від кашлю відчуття, що трахея обпечена розпеченим металом. Голова від нестачі кисню крутиться настільки сильно, що фізично неможливо ходити і ти почуваєшся геть дезорієнтованим. І так, нюху і смаку немає. Це дивно, але з цим, як не дивно, можна жити. Я відчувала тільки солоність, солодкість, гіркоту, тощо, але не сам смак продукту.

За її словами, в лікарню потрапила аж з третього разу.

У вас всього лишень 10% ураження. Ми не можемо вас взяти в лікарню. Чудово, тоді я ляжу прямо тут. Так з третьої спроби я потрапила в лікарню. Я просто пролежала в холі дві години на стільцях. Рухатися не могла, в принципі, як і дихати. А потім добра медсестра звернула на мене увагу і розказала всім, що не можна давати людині помирати в лікарні без надання допомоги. Так я опинилася в лікарні, хоча, якщо чесно, на той момент я вже просто хотіла померти. Якби не дитина, то би так і зробила. Просто вийшла би за поріг лікарні і вмерла би десь на сходах, бо сил сперечатися з системою не було… Я подзвонила дитині і сказала, що я дуже-дуже її люблю, що вона вже доросла і найкраща людина на Землі, а я завжди буду поряд, щоб вона жила з дідом і, якщо раптом щось, що я дуже люблю свою леопардову сукню. Думаю, якби мене довелося ховати, вона зрозуміла б в чім варто це зробити. Про лікарню більше говорити не хочу, бо була ціла схемочка/муточка, щоб там залишитися. Вдень я їла 4 горсті таблеток і 8 уколів. На попу, от чесно, сісти не могла, а медикаменти не допомагали. Люди, кашляла я так, що від мене шарахалися, як від прокаженої (та я і сама шарахалася б), а в мозку і очах потріскали капіляри. Довелося робити якесь дослідження першого, щоб це вияснити, а ще тому, що голова боліла так, що я не могла рухнутися, бо від кожного руху біль був нестерпним,а при кашлі (а він був сильнєйшим і сухим) здавалося, що тебе допитує гестапо якимось ізощрьоним способом. Я би розказала все про всіх, тільки би це припинити!

Франківка розповідає, що не обійшлося без серйозних ускладнень.

За цей час, я два рази прощалася з життям насправді, це не перебільшення, якщо ви раптом подумали, що це перебільшення, то це ні. В інтернет не заходила взагалі, бо сил теж не було взагалі. Я постійно спала, намагалася заснути чимпошвидше і вдень і вночі, бо тільки коли спала, я не кашляла, як старий бомж, що живе біля туберкульозного диспансеру. Коли кашель став проходити, я раптом зрозуміла, що люди вмирають при ковіді не від кашлю і не від пневмонії (хоча звісно є і такі), а від ускладнень. В мене почалися серйозні проблеми з серцем і нирками, запалилися суглоби, подагра, гайморит, звуження судин головного мозку, гастрит, приступ реактивного панкреатиту, порушився гормональний фон із-за чого почалася маточна кровотеча,ну і стоматит. Як і в травні (так-так, я хворіла в травні і тоді ковід вдарив по нирках і серцю і все, на легенях не було нічого) збій дав весь організм, але на цей раз ще сильніше. Друзі, це було жахливо! Ковід до того ж впливає на мозок і провокує панічні атаки. Ці два тижні я ненавиділа всіх китайців, щиро ненавиділа, чому із-за них люди мають переживати все це???!!!! Боротися з Ковід мені було вкрай важко, якби не моя дитина,я би померла ще за перший тиждень, бо піклуватися про мене нікому, окрім дитини. Вона теж захворіла, але навіть приблизно не так сильно, хоча досить сильно, тому і піклувалася про мене. А на другий тиждень я була в лікарні і цю історію ви вже прочитали. Доколювалася і доліковувалася я вже вдома і слава Богу вчасно повернулася, щоб вилікувати свою дитину, бо на той момент, її вже сильно накрило. Ізабелла лікувалася вдома антибіотиками без уколів. З нею теж наразі все гаразд. В мене відчуття яке можна описати, як “я вижила”. Найгірше те, що ним можна заразитися ще раз, і ще раз, і ще раз. Виходить, що перехворіти всім не вийде, колективний імунітет не утвориться… Варто пам’ятати, що така жесть не в усіх, тому не панікуйте. При ковіді важлива кожна година – робіть КТ, дзвоніть до всіх лікарів, купляйте всі ліки, пийте антибіотики, слухайте, що виписує лікар! Обов’язково реагуйте, якщо вам не легше! Я втратила майже тиждень, можливо того все було настільки печально. Втратила тиждень, тому, що перший тест на ковід показав негативний результат. Хоча, можливо, тоді ковіду і не було, а був грип типу А, бо саме його ознаки, окрім ковіду, були у мене в діагнозі після КТ

Франківка звернулася до всіх людей дотримуватись маскового режиму, особистої гігієни та соціальної дистанції, щоб не наражати на небезпеку себе та своїх рідних.

Люди, друзі, бережіть себе, благаю. Думаю, якщо ми будемо дотримуватися дистанції, ходити в масках, мити руки, то він скоро зникне природнім шляхом, бо все таки не такий він заразний,яким міг би бути. Бережіть себе і допомагайте тим, хто в біді!

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм