Станиславів, який ми втратили: монастир тринітаріїв «Ордену Пресвятої Трійці». ФОТО

З давніх-давен місто Станіславів (нині – Івано-Франківськ) було відоме своєю неповторною архітектурою. Втім, далеко не усі історичні пам’ятки архітектури дійшли до наших днів. Не сприяли цьому й постійні пожежі, війни та загарбники міста із понад 350-річною історією.

У рубриці «Станіславів, який ми втратили», краєзнавець, дослідник та засновник групи «Ретро Франківськ» Ігор Менів пропонує пригадати про відомі франківські кам’яниці-привиди, оповідаючи про їх особливості та унікальність.


У 1690‑му Андрій Потоцький запросив тринітаріїв (служителів чернечого Орденусвятої Трійці) до Станиславова. Був виданий дозвіл Львівського ординаріату на побудову костелу і келій, датований 12 лютого 1691-го.

Тимчасовий дерев’яний костел Святої Трійці й Найсвятішої Діви Марії та кляштор спорудили на невеличкій території біля палацу Потоцьких. Надалі син Андрія, воєвода київський Йосиф Потоцький разом із дружиною Вікторією подарували ченцям прилеглий до нього майдан (Тринітарська площа), а також землі між кляштором і валами фортеці.

З 1719 по 1732 рік йшло будівництво мурованого костелу і монастиря. Після освячення монастир отримав назву Святих Петра і Павла. Йосип Потоцький подарував костелу коштовну ікону «Зняття з хреста Ісуса».

Після приєднання Галичини до Австрії для всіх чернечих орденів настали скрутні часи. В 1783 році вийшов декрет австрійського цісаря Йосифа ІІ про ліквідацію ордену тринітаріїв. Будівлі передали цісарсько-королівському крайовому шляхетному суду.

На другому поверсі розмістилися судові кімнати, а на першому і в підземеллях влаштували в’язничні камери. Після двох пожеж на стінах костелу з’явилися великі тріщини, тож задля безпеки після 1820 року його просто розібрали.

У 1883 році в’язниця переїжджає до новозбудованого приміщення («Діброва»), а у 1911‑му на вулицю Білінського (тепер Сахарова) перебирається суд.

Міська влада планувала відкрити тут другу польську гімназію і навіть розпочало  перепланування приміщення, але почалась Перша світова війна.

За Польщі у стінах колишнього кляштору господарювали різні організації та установи.

За радянських часів в будівлі містилось обласне управління торгівлі. На колишній Тринітарській площі відкрили продуктовий ринок, а саму площу перейменували на «Колгоспний ринок».

Після численних перебудов, від монастиря збереглися лише фрагменти келій. Зараз там офіси та крамниці за адресою Старозамкова, 2.

Використані матеріали: Реконструкція костелу Зеновія Соколовського; План перебудови потринітарської будівлі з років 1845-1847. (Оригінал в Державному архіві, Львів. Текапланів ІІ. пл. 26). Фото 14х20 см. Власність доктора Чеслава Хованця, Станиславів.

Інші матеріали автора:

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм