Станиславів який ми втратили. Будинок однієї з найбагатших жінок міста – пані Ліберманової. ФОТО

З давніх-давен місто Станіславів (нині – Івано-Франківськ) було відоме своєю неповторною архітектурою. Втім, далеко не усі історичні пам’ятки архітектури дійшли до наших днів. Не сприяли цьому й постійні пожежі, війни та загарбники міста із понад 350-річною історією.

У рубриці «Станіславів, який ми втратили», краєзнавець, дослідник та засновник групи «Ретро Франківськ» Ігор Менів пропонує пригадати про відомі франківські кам’яниці-привиди, оповідаючи про їх особливості та унікальність.


На перехресті вулиць Сапєжинської – Гославського (Незалежності – Вітовського) в самому центрі Станиславова в 1850-х роках була побудована двоповерхова кам’яниця, яка мала П-подібну форму.

Хоча ця будівля і належала до лінії А-Б, вона була скромніша за мірками сусідніх будинків. Попри це, беручи до уваги вигідне розташування кам’яниці (фасади виходили одразу на три сусідні вулиці), Філіп Ліберман (власник фабрики спирту) в 1893 році придбав цей будинок і подарував дружині Бабетті.

Пані Ліберманова використовувала будинок як прибутковий. Весь другий поверх здавався в оренду для проживання в шести квартирах по досить високій ціні. А перший поверх орендували крамниці, ательє та ресторан.

В різні часи на першому поверсі була повітова рада, німецький комерційний банк. Довший час в лівому крилі будинку находилась годинникова майстерня Єгера. А на зламі XIX і XX ст., протягом двадцяти років там находився знаменитий ресторан Теофіла Квятковського в якому також функціонувала крамниця делікатесів і бакалії.

В 1920-х роках нерухомість родини Ліберман тоді оцінювали майже у три мільйони злотих, що давало їм підстави вважати себе чи не найбагатшими людьми в місті.

Бабетта Ліберман разом з родиною проживала на віллі, яка знаходилась на території колишнього спиртзаводу, але вона постійно цікавилась і контролювала прибутки від використання свого будинку орендарями.

Все закінчилось з приходом радянської влади в 1939 році. Майно, яким володіла родина Ліберман, було націоналізовано.

В післявоєнні роки будинок використовувався як житловий та для торгівлі на першому поверсі. В зв’язку з занедбаністю та аварійністю будівлю в 1966 році знесли, а на вільному місці комунальні служби зробили сквер.

В 1987 році територію скверу огородили парканом і почали будівництво будівлі, за проектом архітектора Ярослава Дяківа, в якій мали розміститись телефонно-переговорний пункт та стоматполіклініка. Новобудову здали в експлуатацію в кінці 1990 року.

Нині в будівлі на куті вулиці Вітовського та Вічевого майдану знаходиться ЦНАП та дитяча стоматполіклініка.

Ніхто уже не згадує, а більшість жителів міста і не здогадуються, що на цьому місці колись був будинок однієї із найбагатших жінок Станиславова – пані Ліберманової.

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм