«Кандидатка Марія», «депутатка Світлана»: у районних ЗМІ Прикарпаття побільшало політикинь

За підсумками 2020 року найбільш гендерночутливим районним виданням Прикарпаття є газета «Верховинські вісті», а найбільш гендерночутливим інтернет-сайтом – «Вікна».

За кількістю фемінітивів у районних виданнях за 2020 рік Івано-Франківщина займає друге місце серед усіх областей України із показником 66%, поступившись лише Волині (67%). А за кількістю жінок-експерток у публікаціях – 38%.

Прикарпаття поділило першу позицію з Вінничиною та Запоріжжям. Загальнорічний індекс гендерної чутливості Прикарпатських районних ЗМІ склав 45% – це третя позиція по Україні.

У жовтні індекс гендерної чутливості івано-франківських районних ЗМІ сягнув 45%. Кількість фемінітивів залишається стабільно високою – 72%, а от відсоток експерток у публікаціях (35%) та героїнь (31%) міг би бути вищим, – йдеться у повідомленні.

Такими є результати моніторингу рівня гендерної чутливості гіперлокальних івано-франківських медіа, проведеного 11-17 жовтня 2020 р. Для аналізу обрали 5 інтернет-видань («Вікна», «Дзеркало.Media», «КалушNews.City», «Коломия сьогодні», «Надвірнянська правда») та 5 друкованих видань (газети «Верховинськівісті», «Гуцульський край», «Край», «Новини Підгір’я», «Слово народу»). За цей період проаналізували 415 матеріалів у інтернет-виданнях та 81 публікацію в газетах Прикарпаття.

ДОВІДКА: Гендерна чутливість – здатність визнавати існуючі гендерні відмінності, наявність у суспільстві  дискримінації за ознакою статі, проявів нерівності та враховувати ці аспекти у стратегіях та діях. Протилежним поняттям ГЧ є гендерна сліпота – нездатність бачити та відчувати прояви гендерної дискримінації та сексизму на всіх рівнях та у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Тема COVID-19 

Тема COVID-19 на час передвиборчої кампанії цілком поступилася матеріалам про кандидатів та кандидаток. Особливо це помітно у друкованих ЗМІ.

Наприклад, у районних газетах за період моніторингу вийшло усього два матеріали, які стосувалися коронавірусу, а в Інтернет-виданнях матеріалів про ковід було лише 20%, незважаючи на розпал пандемії. До прикладу, у квітні цього року матеріалів про коронавірус в усіх районних виданнях було 62%.

Як і в попередні моніторингові періоди, кількість чоловіків, що коментують тему коронавірусу, була удвічі вищою, ніж жінок. Щоправда, загальна кількість експертів та експерток суттєво впала. У щоденних матеріалах про кількість тих, хто захворіли, померли чи одужали, майже у всіх виданнях припинили посилатися на керівників рад різних рівнів, які цю статистику озвучували, а подавали сухі цифри, – йдеться у повідомленні.

За період моніторингу в інтернет-виданнях жінки були експертками у 39% випадків. Найчастіше вони коментували тему економіки (67%), а в темах освіти, культури, медицини та інше, чоловіків-експертів було утричі більше.

У темі політики жінок-експерток було 29%. Спорт традиційно залишається «чоловічою» темою – жінки коментували спорт лише у 13% матеріалів.

Героїнями журналістських матеріалів жінки були переважно у темах волонтерства, медицини, культури та розваг. У матеріалах про освіту цього разу жінок взагалі не було. В темі політики чоловіків згадували утричі частіше.

За період моніторингу інтернет-видання згадали у своїх матеріалах 36 жінок-кандидаток, переважно про них писали нейтрально. Лише одна публікація була негативно забарвленою – йшлося про ймовірний підкуп виборців згаданою кандидаткою. Сексистських висловів та стереотипів не зафіксовано. Ймовірно, через те, що більшість матеріалів про кандидаток були написані від їхнього ж імені, і жінки самі розповідали про себе.

У цей моніторинговий період в онлайн-виданнях не зафіксовано жодного матеріалу з сексистським чи стереотипним змістом. Натомість зафіксовано два матеріали на гендерну тематику: “День захисника України чомусь намагаються зробити “днем чоловіків і хлопчиків”Уляна Супрун” (Вікна) та “Боротьба зі страхом: чотири думки під час декрету, що заважають жінкам повноцінно жити” (Калуш.News.City).

Фемінітиви 

Фемінітиви у прикарпатських онлайн-медіа вже стали звичним явищем. У моніторинговому періоді вони складають 68% (у червні – 47%, у серпні – 70%).

Поруч із широко вживаними співачка, вчителька, переможниця з’явились такі фемінітиви, як модистка, модельєрка, речниця, воячка та пані режисер поруч із режисеркою. Широковживаним став також фемінітив кандидатка, щоправда, в одному й тому ж ЗМІ жінок, які балотувались до рад різних рівнів називали і кандидатками, і кандидатами одночасно.

Найбільш уживаними маскулінітивами були: директор, заступник, начальник, кандидат як-от –заступник Галина Романко, кандидат Ірина Павлів.

  • Найбільш гендерночутливимонлайн-виданням Івано-Франківщини у жовтні є «Коломия сьогодні» – 51%. У його новинах жінки були експертками і героїнями майже третині випадків (29% і 25%), а кількість фемінітивів сягнула 100%.
  • На другій позиції – «Дзеркало. Media» (41%) зі 79% фемінітивів. Однак у повідомленнях домінують чоловіки – 87% експертів і 68% героїв.
  • На третьому місці – «Вікна». Кількість фемінітивів – 60%, а кількість експерток та героїнь – 31% та 27%.
  • «Надвірнянська правда» загалом не є гендерночутливим виданням: за вказаний період було жодного фемінітиву, як і в Калуш.News.City.

У друкованих виданнях жінки були експертками (тими, хто коментує ті чи інші теми, події, явища) у 30% випадків.

Найчастіше вони коментували теми культури, розваг та соцзахисту. Чоловіки традиційну уп’ятеро частіше коментували політичну тему і у 100% випадків – спортивну, освітню, економічну. Цікаво, що у медичній темі цього разу взагалі не було експертів – статті про медицину витіснила передвиборна агітація.

Героїнями друкованих матеріалів жінки найчастіше були у темах волонтерства, освіти та культури. У статтях про політику було лише 18% героїнь, а в темах медицини та соціальної політики – жодної.

В публікаціях згадали 11 кандидаток, переважно у нейтральній манері. Усі матеріали були написані від імені самих жінок-політикинь.

У друкованих ЗМІ зафіксовано дещо більшу кількість фемінітивів, аніж в інтернет-виданнях – 75%. Серед часто вживаних – лікарка, директорка, депутатка. Чи не вперше у газетах з’явилися такі фемінітиви, як гандболістка, гравчиня, освітянка. Серед маскулінітивів – начальник, вчитель, директор.

  • Найбільш гендерночутливою у жовні стала газета «Верховинські вісті» (57%). У її матеріалах – збалансована загальна кількість жінок і чоловіків. Експертками виступають 38% жінок, а героїнями – 41%. Фемінітивів за вказаний період – 90%.
  • На другому місці – «Край» з індексом гендерної чутливості 50%. Однак варто зауважити, що чоловіки найчастіше коментують події (є експертами у 69% випадків), а жінки лише у 24% випадків – героїнями. Кількість фемінітивів сягла 96%.
  • За підсумками 2020 року переможцями за показниками гендерної чутливості стали газета «Верховинські вісті» (50%) та Інтернет-видання «Вікна» (42%).

Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Івано-Франківщини у жовтні як і за весь рік – 45% (середня позиція).

Не пропустіть нічого! Слідкуйте за нами у Фейсбук, Телеграм та Інстаграм