Гуцульська коров’яча бринза невдовзі стане другим в Україні географічним зазначенням, що є своєрідним знаком якості.
Це свідченням того, що продукт унікальний та виготовляється виключно на певній території, пише Ратуша з посиланням на Канал 402.
В Україні із географічних зазначень поки що лише гуцульська овеча бринза. На черзі мелітопольська черешня та, власне, коров’яча бринза – сир, який варять на карпатських полонинах за столітніми рецептами, – йдеться у повідомленні.
ДО ТЕМИ: Унікальні пропозиції на Центральному ринку: ексклюзивні сири та крафтові молочні продукти
Сезон на полонині у Карпатах починається у травні, триває до вересня. Погода не завжди сонячна, через грози, тумани і заморозки люди працюють у, справді, екстремальних умовах. Втім, знаходяться ентузіасти, котрі із покоління в покоління передають секрети виготовлення коров’ячої бринзи, аналогів якої немає у світі.
Процес виготовлення займає майже два тижні та має чітку послідовність, технологію незмінну впродовж століть. Молоко цідимо і ґлєджим (гріємо). Ґлєґ із шлунків телят, молоко підігрівається до 32 градусів приблизно і додається на котел 100 грам ґлєґу. До години часу вариться. Потім взбиваю і витягую сир. Добу зціджується. Наступні десять діб зберігаєтсья в коптильні. Потім робиться бринза, – розповів ватаг на полонині Луковиця Кирило Коб`юк
На полонині працює п’ятеро чоловіків: ватаг, троє пастухів і завідувач полонини. Випасають 30 корів і 150 овець. Проте цифра приблизна, оскільки казати точну кількість худоби на полонині не можна – така традиція.
ДО ТЕМИ: Прикарпатський фермер вивів власну породу овець. ФОТО
Проте, переймати досвід предків із виготовлення коров’ячої бринзи та працювати далеко в горах наважуються лише сміливці, зазначають. Один з них 17-річний Василь Олексюк:
Роботу люблю і гори. Вирішив на це літо піти сюди. Допомагаю корів доїти, дивлюся за худобою, – поділився хлопець.
Щоб зробити коров’ячу бринзу знаною у всьому світі, які планують зареєструвати як географічне зазначення. Відповідну заявку подала “Асоціація Карпатських Ватагів” ще торік, у жовтні.
Там де виготовляється ця бринза, як географічне зазначення, там є порядок. Затримуються всіх санітарних норм, технології виробництва. В Асоціацію входить три області: Чернівецька, Закарпатська та Івано-Франківська. Прописані також умови, наприклад, висота 700 метрів, корови місцевої породи, ніяких комбікормів, а тільки корм, вирощений на висоті 700 метрів – пасовища чи сіно, – розповів голова ГА “Асоціація Карпатських Ватагів” Іван Мойсюк
Після реєстрації коров’яча бринза матиме відповідне маркування, що дасть можливість виробникам вийти на зовнішні ринки. А для туристів – сигнал, що продукти вартує того, щоб його скуштувати і придбати.
Споживачі знають, що товар на якому є марка географічного зазначення, є унікальним. Як правило дорожчий, але йому надають перевагу, – національний експерт проєкту ЄС “Підтримка розвитку систем географічних зазначень в Україні” Іван Гайапнович.
Детальніше у сюжеті: